Більшість людей чули про Страсбурзький суд і знають, що туди можна поскаржитися на державу. Але що таке Конвенція про захист прав людини, яка лежить в основі цього механізму, і які права вона реально гарантує — відомо значно менше. Розповідаємо про цей документ без зайвого юридичного жаргону.
Що таке Конвенція про захист прав людини
Повна назва документа — Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Її прийняли у 1950 році в рамках Ради Європи, а набула чинності вона у 1953 році. Це не документ Євросоюзу — її підписали та ратифікували 46 держав, включно з Україною, яка приєдналась у 1997 році.
Конвенція про захист прав людини — це не декларація намірів, а юридично обов’язковий міжнародний договір, порушення якого тягне за собою конкретні правові наслідки для держав-підписантів.
Від звичайних міжнародних документів Конвенцію відрізняє наявність ефективного механізму контролю — Європейського суду з прав людини, до якого кожна людина може звернутися безпосередньо, без посередників.
Які права гарантує Конвенція
Конвенція закріплює широкий перелік громадянських та політичних прав. Частина з них є абсолютними, тобто не можуть бути обмежені ні за яких обставин, інші — відносними, допускають обмеження за строго визначених умов.
Абсолютні права за Конвенцією
До прав, які не можна обмежити навіть під час воєнного або надзвичайного стану, належать:
- заборона катувань і нелюдського поводження (стаття 3);
- заборона рабства та примусової праці (стаття 4);
- заборона покарання без закону (стаття 7);
- право не бути засудженим двічі за один і той самий злочин (Протокол 7).
Відносні права
Більшість прав, гарантованих Конвенцією, можуть бути обмежені державою, але лише якщо обмеження передбачене законом, переслідує законну мету і є необхідним у демократичному суспільстві. Серед таких прав:
- право на справедливий судовий розгляд (стаття 6);
- право на повагу до приватного і сімейного життя (стаття 8);
- свобода думки, совісті та релігії (стаття 9);
- свобода вираження поглядів (стаття 10);
- свобода зібрань та об’єднань (стаття 11).
Протягом десятиліть Конвенція доповнювалась протоколами, які розширили перелік гарантованих прав: право на власність, право на освіту, право на вільні вибори, заборона дискримінації, право на оскарження вироку тощо.
Як Конвенція діє в Україні
Після ратифікації Конвенція стала частиною національного законодавства України. Суди зобов’язані застосовувати її положення безпосередньо, а рішення Європейського суду з прав людини проти України є обов’язковими для виконання.
На практиці це означає таке: якщо суд виносить рішення, яке суперечить Конвенції, і це підтверджує ЄСПЛ, держава зобов’язана виплатити справедливу сатисфакцію потерпілому і вжити заходів, щоб подібні порушення не повторювались.
Конвенція і воєнний стан
Стаття 15 Конвенції дозволяє державам відступати від окремих зобов’язань під час надзвичайних ситуацій, що загрожують існуванню нації. Україна скористалась цим правом після початку повномасштабного вторгнення, офіційно повідомивши Раду Європи про відступ від деяких положень. Разом з тим абсолютні права — заборона катувань, рабства — залишаються непорушними навіть у цих умовах.
Як подати скаргу до ЄСПЛ
Кожна людина, яка вважає, що держава-підписант порушила її права за Конвенцією, може подати індивідуальну скаргу до Суду. Але перш ніж це зробити, потрібно дотриматись кількох обов’язкових умов.
Умови прийнятності скарги
Скарга буде прийнята до розгляду, якщо:
- вичерпані всі ефективні засоби захисту на національному рівні — суд першої інстанції, апеляція, касація;
- скаргу подано протягом чотирьох місяців з моменту ухвалення остаточного рішення на національному рівні;
- заявник є жертвою порушення особисто.
Скарга подається через офіційний сайт ЄСПЛ за допомогою спеціальної форми. З 2023 року електронна подача є обов’язковою для переважної більшості заявників. У скарзі потрібно чітко вказати, яку конкретно статтю Конвенції порушила держава та в чому це виразилось.
Що таке справедлива сатисфакція
Якщо ЄСПЛ констатував порушення Конвенції, потерпілий може отримати справедливу сатисфакцію — грошову компенсацію від держави. Розмір визначає сам Суд і залежить від характеру порушення, понесених збитків і моральної шкоди.
Грошова виплата — не єдиний наслідок рішення. Держава також зобов’язана вжити індивідуальних заходів щодо заявника і загальних заходів, щоб подібні порушення не повторювались системно.
| Категорія права | Приклад | Чи можна обмежити |
|---|---|---|
| Абсолютне | Заборона катувань | Ні, ніколи |
| Відносне | Свобода слова | Так, за чітких умов |
| Процесуальне | Право на справедливий суд | Частково |
Що робити, якщо строк для подачі вже минув
Якщо чотиримісячний строк для подачі скарги до ЄСПЛ пропущено, оскаржити порушення безпосередньо в Страсбурзі вже не вийде. У такому разі залишається інструментарій внутрішнього права: конституційна скарга до Конституційного Суду України або звернення до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Варто також пам’ятати, що право на звернення до ЄСПЛ — це індивідуальне право кожної людини, яке не потребує дозволу держави, і жодного негативного наслідку за саму подачу скарги бути не може.
